3-6 жовтня 2008 року в Україні повинна відбутися третя міжнародна конференція Міжнародної Асоціації Антикорупційних органів (МААО). Планується, що в її роботі візьмуть участь керівники відповідних органів більше 100 країн світу. В останній, другій такій конференції, яка відбувалася 21 - 24 листопада 2007 р. у м. Балі (Індонезія), взяли участь представники 120 країн світу! Головним їх завданням стало сприяння імплементації "Конвенції ООН проти корупції" та створення ефективної і дієвої мережі державних органів по боротьбі з корупцією з усіх країн світу.

Генеральна прокуратура України взяла участь у проведенні установчої конференції і стала одним із співзасновників Міжнародної Асоціації Антикорупційних Органів. Були обговорені організаційні, юридичні та інші механізми протидії корупції, які представляють значний інтерес і для України. Тому проведення такого форуму в Україні буде сприяти, безумовно, не тільки підвищенню іміджу України, а й накопиченню міжнародного досвіду протидії корупції.

Створення такої асоціації та щорічне проведення саміту обумовлено тим, що Міжнародна спільнота все більше уваги приділяє проблемі посилення протидії корупції, як одній з найбільших загроз сучасному соціально-економічному та й політичному розвитку будь-якого суспільства. Одні країни, насамперед, Європейського Союзу, СПІА, Канади, Австралії, та ряд азіатських розвинених країн - Сінгапур, Малайзія, Японія накопичили значний досвід подолання цього зла, інші - Бразилія, Китай, Індія, що стали на шлях інтенсивного розвитку, також шукають додаткові механізми максимального обмеження самих причин і умов, що породжують корупцію.

Розуміючи виключну актуальність зазначеної проблеми, починаючи з 90-х років минулого століття, у її вирішення активно включались міжнародні та міжамериканські організації, які кожні 2 роки, а то й частіше, проводять міжнародні форуми, на яких представники держав діляться своїм накопиченим досвідом і виробляють спільні підходи і рекомендації до вирішення цієї складної проблеми. Серед найбільш глибоких міжнародних документів такого змісту можна назвати "Конвенцію ООН проти корупції" від 31 жовтня 2003 року.

Така увага міжнародної СПІЛЬНОТИ проблемі викорінення корупції обумовлена не тільки реальною загрозою соціально-економічному розвитку будь-якої окремої країни, особливо країн з перехідною економікою, а й глобалізаційними та інтеграційними процесами, що сьогодні прискорено охоплюють все більше країн і чому серйозною перепоною стала корупція.

Паралельно такому процесу створено цілий ряд спеціалізованих міжнародних науково-дослідних центрів і громадських організацій, наприклад, "Транс паренсі Інтернешнл", яка має структури майже у 50-ти державах світу, такий же центр діє при Міжнародному Валютному Фонді та інші.

Така увага міжнародної спільноти проблемі викорінення корупції обумовлена не тільки реальною загрозою соціально-економічному розвитку будь-якої окремої країни, особливо країн з перехідною економікою, а й глобалізаційними та інтеграційними процесами, що сьогодні прискорено охоплюють все більше країн і чому серйозною перепоною стала корупція. Україну, нажаль, не минула така хвороба, тому досвід інших країн має для неї не другорядне значення. Активна участь нашої держави у міжнародних антикорупційних заходах буде сприяти не лише підвищенню її іміджу, а й наданню з боку міжнародних організацій матеріальної допомоги для реалізації цільових антикорупційних програм, виділенню грантів, використанню міжнародних програм контролю за незаконним обігом і вивозом капіталу, наданню допомоги у реформуванні адміністративної економічної і фінансової сфер тощо.

Проте проведення такого великого міжнародного заходу не тільки велика честь для нашої країни, а й великий обов'язок та відповідальність. Треба буде не тільки організаційно і методично забезпечити цей захід, а й ураховуючи значну розбалансованість органів, на які покладені в Україні обов'язки боротьби з корупцією здійснити великий комплекс практичних заходів, які б відповідали міжнародним стандартам і з якими можна ознайомити учасників конференції. Достатньо сказати, що у державі до цього часу навіть не створений єдиний орган, який би організаційно і методологічно став центром боротьби з корупцією. Вже більше 10 років йде розмова про створення Національного бюро розслідувань, проте, як говорять росіяни, "а воз и поныне там".

У розвинених країнах саме контроль громадянського суспільства і його структур за діяльністю органів влади відіграє виключну роль у протидії корупції.

У цих умовах Генеральна прокуратура України, як один із засновників міжнародної Асоціації Антикорупційних Органів і який за своїми повноваженням координує діяльність всіх правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю, може і повинен взяти на себе всі організаційні заходи по проведенню саміту, оскільки до часу проведення конференції у жовтні 2008 р. залишилось не так багато часу.

На наш погляд, в число підготовчих заходів до проведення конференції, крім створення спеціалізованого і державного органу по боротьбі з корупцією (це може бути те ж Національне бюро розслідувань) слід включити і заходи по активізації недержавних механізмів. 

розвинених країнах саме контроль громадянського суспільства і його структур за діяльністю органів влади відіграє виключну роль у протидії корупції. Сьогодні в Україні зареєстровано більше 40 громадських організацій, які так чи інакше задекларували свої наміри боротися з корупцією. Вони безумовно щось роблять, досліджують окремі аспекти цієї проблематики, але реально на стан справ майже не впливають. У той же час досвід багатьох країн засвідчує зворотне. В Гонконгу, наприклад, у другій половині XX століття рівень і темпи зростання корупції набрали небезпечних розмірів. У зв'язку з цим були створена незалежна від влади комісія по боротьбі з корупцією (НКБК). У її обов'язки входило не тільки незалежне розслідування проявів корупції, а й розробка і втілення в практичне життя організаційних, юридичних і адміністративних антикорупційних заходів, а також проведення широкої інформаційно-просвітницької кампанії. Діяльність НКБК дуже щільно контролюється структурами громадянського суспільства. Така політика кардинально змінила обставини в країні, різко підняла довіру населення до нових інститутів, а в цілому значно посилила протидію корупції.

Прикладом поєднуючої ролі державних і недержавних структур у протидії корупції може слугувати також Сінгапур.

Поряд зі створенням спеціального незалежного бюро по розслідуванню фактів корупції, стратегія боротьби з корупцією тут твердо поєднана з прихильністю вищого керівництва держави до викорінення цього зла, та щільним контролем спеціальних наглядових комісій із представників громадськості та діячами органів влади і безумовно, чесною і незалежною судовою владою.

В Індії в свою чергу, громадяни, чиї права були порушені незаконними діями влади, можуть звертатися зі скаргою в Національну спілку громадської дії, повноваження якої по усуненню порушень закону дуже великі і забезпечені законом.

Отже, тільки незалежні державні органи та щільний контроль з боку структур громадянського суспільства, а також відкритість і прозорість в діях влади дають реальні результати у такому протистоянні.

Наведені приклади говорять про нагальну необхідність суттєвого підняття ролі структур громадянського суспільства у подоланні корупції. Напевно необхідно мати в державі якийсь координаційний орган.

Могутнім поштовхом до активізації боротьби з корупцією в Україні став Указ Президента України №742/2006 від 11 вересня 2006 року, яким схвалена Концепція подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності".

наприклад центр антикорупційних технологій, який би акумулював і направляв зусилля громадських організацій у протидії корупції. Є два шляхи його створення. Перший - Указом Президента України (по типу створення в Росії Громадської палати), і другий - як самоорганізована незалежна структура, зареєстрована в Міністерстві юстиції.

І ще одне. Готуючись до проведення саміту необхідно здійснити термінові заходи по виконанню рекомендації 34 засідання Групи держав Ради Європи від 19 жовтня 2007 р. щодо негайної розробки Національної антикорупційної стратегії, затвердженої Президентом України.

Пропозиція про проведення в Україні щорічної конференції Міжнародної Асоціації Антикорупційних органів у 2008 році знайшла повну підтримку у Президента України Віктора Андрійовича Ющенка. І це не дивно, з огляду на те, що саме Президент України Віктор Ющенко є не лише особистим палким прибічником створення в державі дієвої системи протидії корупції, запобігання цьому шкідливому явищу, виявлення та подолання його соціальних передумов, а, у першу чергу, ініціатором та рушійною силою реальних практичних антикорупційних заходів.

Могутнім поштовхом до активізації боротьби з корупцією в Україні став Указ Президента України.

... тільки незалежні державні органи та щільний контроль з боку структур громадянського суспільства, а також відкритість і прозорість в діях влади дають реальні результати у такому протистоянні.

№742/2006 від 11 вересня 2006 року, яким схвалена Концепція подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності". Виступаючи на координаційній нараді керівників правоохоронних органів держави 31 серпня 2007 року, Президент України Віктор Ющенко чітко сформулював перед правоохоронцями завдання посилення протидії корупційним проявам та виступив з низкою антикорупційних ініціатив, які мали стати базою для плану дій правоохоронних органів щодо боротьби із корупцією. Не останнє місце серед антикорупційних ініціатив Президента займає приведення чинного антикорупційного законодавства України у відповідність із світовими стандартами попередження та боротьби з корупцією. Природно, що практична реалізація цієї ініціативи передбачає вивчення та узагальнення передового світового досвіду протидії корупції, організацію та підтримання належного інформаційного обміну та обміну досвідом між антикорупційними установами різних країн світу.

Тож ми з повним правом вважаємо участь України у Міжнародній Асоціації Антикорупційних органів і майбутню щорічну конференцію цієї поважної міжнародної антикорупційної інституції в Україні необхідним кроком на шляху до практичної реалізації положень Концепції подолання корупції в Україні, до виконання завдань, поставлених перед правоохоронцями держави Президентом України.

Здійснення цих та інших заходів допоможе провести цей дуже важливий міжнародний антикорупційний саміт на достойному для України рівні.