Шановні колеги!
Минає 30 років з того дня, коли слово «Чорнобиль» стало уособлювати трагедію. 30 років минає з того часу, коли лише вузьке коло фахівців зрозуміли, які будуть наслідки після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Більшість людей, за винятком, напевно, пожежних, не відчули тоді, що собою уявляє радіація. Вона не пекла, не сліпила і не завдавала болю. Але вона вже діяла, і внаслідок такої дії протягом останніх 30-ти років країна втратила тисячі громадян, сім’ї втратили своїх рідних та близьких. Тисячі людей хворіють невиліковними хворобами, і тисячі людей доживають свій вік далеко від місць, де вони народилися.
Наслідки аварії могли б бути набагато тяжчими, якби не героїчні зусилля тих людей, які ціною свого здоров’я та навіть свого життя зупинили рух атома, який водночас з мирного помічника став звіром-убивцею. Працівникам різних професій знайшлася справа у ті лихі часи у зоні Чорнобильської АЕС. Серед них були і прокурори, які виконували свої обов’язки, розслідуючи справи, пов’язані з аварією і здійснюючи нагляд за додержанням законів під час ліквідації її наслідків.
Багато з них вже пішли з життя ще у молодому віці, переважна більшість хворіє невиліковними хворобами, отримуючи мізерну пенсію.
Сьогодні ми хотіли б висловити слова глибокої вдячності нашим колегам, які не вагаючись пішли виконувати свої обов’язки у пекельну зону, давши нам можливість жити без остраху бути ураженими ядерним звіром.
Ми схиляємо голови перед тими, хто передчасно пішов з життя і закликаємо вас, друзі, пам’ятати наших колег, для яких сім’я, держава, обов’язок та честь були найвищими цінностями.
За дорученням Виконавчого комітету ВГО «УАП»
Президент Шинальський О.І.
|
