14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

 Вже сама назва цієї дати спонукає до роздумів і висновків.

 

 Багато років тому, коли мене, як і багатьох інших, направили в зону аварії, я не думав про те, повинен я їхати чи ні, так само, як і не думав про можливі наслідки як для мене, так і для моєї сім’ї. Сталася страшна аварія, її спричинили люди і тільки люди могли її ліквідувати. Всі ми – ті, кого направляли на ліквідацію Чорнобильської аварії, були впевнені, що держава, в особі керівників, які приймали рішення про направлення, розуміє ступінь загрози нашому життю, нашому майбутньому. Ми знали, що держава не полишить нас у біді, як і ми, не вагаючись, їхали ліквідувати державну біду.

 

 Ви пам’ятаєте, друзі, як ви зрозуміли, що по відношенню до нас все буде не зовсім так, вже опинившись в зоні аварії. Відсутність засобів безпеки, формальне медичне обстеження та вимірювання доз отриманого радіоактивного ураження і т. ін. Але люди виконували свою роботу, в першу чергу, розуміючи, що, якщо робота не буде завершена, смертельна загроза накриє всю країну. Так, невидимий ворог не стріляв, не гатив з мінометів чи гармат. Він клацав вимірювальними пристроями, і кожне клацання свідчило про точне попадання в організм людини.

 

 За минулі роки багато наших рідних, друзів, колег пішли від нас, смертельно уражені під час ліквідації. Для тих, хто залишився живий, державні мужі зробили День вшанування, день, коли вони можуть, використовуючи цю дату, вчергове похизуватися на екранах телевізорів, на різних заходах, вручаючи медальки, грамоти чи продуктові набори. Вже за півгодини вони забудуть про вас, про ваші пенсії, про ваші хвороби, взагалі, про ваше існування.

 

 Я глибоко впевнений, що шанувати та пам’ятати тих, хто відстоював незалежність країни у часи Другої світової війни, хто виконував наказ держави в Афганістані, хто приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, хто захищає кордони на Сході країни, треба завжди і щоденно. Встановлюючи дні вшанування, державні мужі тим самим підкреслюють нам – все закінчено, ви списані, розрахунок проведено.

 

 Шановні колеги!

 

 Насправді це не так! Ми живемо! Ми пам’ятаємо тих, хто пішов від нас! Ми були там тому, що вважали, що це потрібно нашим рідним, близьким, друзям, нашому народу.

 

 Будьте здорові і шануймося, бо ми того варті!

 

 Президент ВГО «Українська асоціація прокурорів»

 Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 Олександр Шинальський